ТАБЕРНАКЛЬ, ТАБЕРНАКУЛ
табернакль (табернакул) (фр. < лат. — намет)
1. Нарядно оформлена баштоподібна добудова або ніша із статуєю святого, релікваріями у готичній архітектурі.
2. Шафа у вівтарній стіні римо-католицького храму для подарунків, яка часто зовні виглядає як модель каплиці (порівн. дарохранильниця, релікварій).
Смотреть больше слов в «Архітектурі і монументальному мистецтві»
ТАБЛІНУМ, ТАБЛІНІУМ →← ТАБЕРНА